Форум Чернобыль-ТУР / Chernobyl-TOUR forum
http://forum.chernobyl-tour.com/

Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
http://forum.chernobyl-tour.com/viewtopic.php?f=5&t=702
Page 71 of 76

Author:  радиоэколог [ 02 Dec 2022, 01:34 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Вірш "Роздуми про Божий Суд"

Ісус Христос – Бог, як єврей,
чи, як Адама родич?
Судити буде Він мене,
нічого не поробиш.

І, Дух Святий, як Голуб був;
мене судити буде…
За те, щоб правду я казав,
що Суд, Святий, настане.

А, Бог Отець, як Ангол був,
Закон дав Мойсею,
до Сина щоб прибув Закон;
і виконався в Ньому.

Сховатися нема ніде,
бо й з праху тіло встане,
якщо в тім Воля Божа буде,
то й Божий суд настане.

Підуть на Суд усі діла,
усі думки з словами,
предстане на Суді душа.
За тіло Суд рішає (вирішує)?

02.12.2022, автор - радіоеколог, медичний психолог.

Author:  радиоэколог [ 02 Dec 2022, 22:29 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

"О видимом и невидимом"
Купив за зарплату некоторые геологические образцы, привезённые скорее всего из России, в мирные времена, у меня по их диагностических признаках, в открытом ультрафиолетовом излучении, возникли некоторые подозрения о их возможной радиоактивности. При визуальном осмотре у этих образцов горных пород при ультрафиолетовой подсветке, в зонах трещиноватости, возникало зеленовато-жёлтое отсвечивание, которое характерно для торий содержащих минералов, а в некоторых окварцованных местах свет менялся от глубоко-тёмно-зелёного до едва заметных разностей зелёно-синего или зелёно-малахитового в его тёмных прожилках, с переходом в глубоко-бесцветные кварцевые бесцветности. Камни в окварцованной зоне трещиноватости имели близкую окраску, но основные вулканические породы, которые подверглись ультраметаморфизму имели разнообразный состав и строение, некоторые были похожи на метаморфизованные брекчии и конгломераты, а в одном образце на линии разлома, состоящей из породы несколько похожей на вулканическое стекло, наблюдались некоторые мелкие бугорки вспучивания.
Интересны были результаты радиоспектрометрии, проведённой не мною. Исследование проводилось у трёх разных партий образцов имеющих разную массу. Прибор на котором проводились исследования мне не известен, но это не худший, а скорее всего один из неплохих рабочих приборов, и специалист, проводившая исследования с большим опытом работ, например хорошо лично знала профессора Ивана Павловича Лося.
Что показали исследования?
Наличие К-40, Радия-226 и Цезия-134.
Позвонил я учёному, отличному радиоэкологу, говорю о результатах.
Он ответил, что такого не может быть - не правильно меряли.
Смотрел я в Интернете, - да, в природных источниках нет Цезия-134, это - техногенный элемент.
Камни не "новые", период полураспада Цезия-134 намного меньше, чем предполагаемое время, когда их могли завести в Украину, скорее всего во времена СССР.
Так, что это - ошибка измерений, не правильная калибровка радиоспектрометра?
Что мне пришло в ум: поскольку Радий-226 является продуктом распада Урана-228, то скорее всего в этих образцах присутствует и смесь изотопов Урана, а также и изотопы тория-232. При экспозиции измерений 1 час могла происходить эманация Радона-222 и продуктов его распада, за счёт чего произошло изменение - смещение спектральных линий излучения с Цезия-137 в сторону Цезия-134?
Но так ли это на самом деле?
Не знаю.
Большинство образцов соответствовало 1 классу строительных материалов (до 370Бк/кг), два образца декоративных изделий - 2 классу (удельная активность немного больше 400-410 Бк/кг), но активность эманации не определялась - прибора нету.
Хернёй, наверное я занимаюсь и работу на рабочем месте не вижу... по причине рассмотрения образцов горных пород в не рабочее время в ультрафиолетовом излучении, без защитных очков. А, с очками, скорее всего не увидел бы плавных и глубоких тональных переходов цветов и оттенков, которые, по диагностических признаках, могут соответствовать содержанию в горных породах радиоактивных элементов.
Перспективы, наверное, были уже позади...
Людей, которые могут квалифицированно проводить исследование, осталось два человека, на две разные лаборатории, из которых одна работает очень редко и периодически...
А, высокоточный измерительный прибор с германиевым детектором только один на всю Украину.

Проверьте, пожалуйста, или я не написал в этом тексте глупостей.
02.12.2022, автор - радиоэколог, медицинский психолог.

Author:  радиоэколог [ 03 Dec 2022, 00:38 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Стих про Иисуса Христа

Бог Душу отдал,
значит – помер,
распятым бывши на Кресте,
Его осталось тело – мёртвым;
не стало мира на Земле.

Отец простить такое мог бы?
Ему Сын Душу Свою отдал,
оставив Тело на земле…

И, было деть куда Святыню?
Её в гробницу положили,
и спрятали от глаз людских...

Бог Свет от Света, Жизнь от Жизни,
Святое Слово – Божество.
Но освятить без Духа землю,
то Тело мёртвым не могло.

Ради любви мог Бог воскреснуть,
и, больше не было причин,
и, только Слово, для спасенья,
смогло смерть мира победить.

02.12.2022, 23:38, автор - радиоэколог, медицинский психолог.

Posted after 1 hour 36 minutes 1 second:
Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
Про людську душу і тіло

Душа свободи захотіла,
їй заважало тільки тіло…

Свободи хоче, а воно,
її в тюрму ніби взяло.

Хоче в житті душа парить…
А тілу треба це робить…

Душа у тілі негодує.
А тіло їжею годує.

Всі забаганки у душі,
робило тіло від душі…

Душа мовчить.
Затихло тіло.

Душа до Бога захотіла…
А тіло цього не могло,
із праха створене воно.

03.12.2022, 01:14, автор - радіоеколог, медичний психолог.

Author:  радиоэколог [ 03 Dec 2022, 12:35 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Если, в исследуемых позавчера образцах не могло быть этого: "Поскольку Радий-226 является продуктом распада Урана-228, то скорее всего в этих образцах присутствует и смесь изотопов Урана, а также и изотопы тория-232. При экспозиции измерений 1 час могла происходить эманация Радона-222 и продуктов его распада, за счёт чего произошло изменение - смещение спектральных линий излучения с Цезия-137 в сторону Цезия-134?"

То могло ли быть такое: при извержении вулканических масс, содержащих уран, радий и торий в бедные поллуцитовые породы, содержащие некоторые концентрации природного Цезия-133, происходит его частичный бета распад, с образованием короткоживущих изотопов Цезия, которые радиоспектрометр характеризует как Цезий-134, которого в естественных природных условиях быть не должно?

03.12.2022, 11:34, автор текста - радиоэколог, медицинский психолог.
Проверьте, пожалуйста, правильность моего мышления.

Author:  радиоэколог [ 05 Dec 2022, 22:14 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Про "Надёжность биологических систем".
"Надёжность биологических систем" - это книга такая, авторы Ю. А. Кутлахмедов, И. В. Матвеева, В. А. Гроза, Киев - 2018, посвящённая светлой памяти учителей и соратников авторов - проф. Д. М. Гродзинского, проф. В. И. Корогодина, проф. Г. Г. Поликарпова.
В этой книге есть раздел 5.1.2. Опасность и риск. В котором просто и понятно написано, что риск "объединяет" два понятия - "вероятность опасности" и "ущерб".
Опасность - это угроза людям и всему тому, что представляет для них ценность. Опасность является вероятностной категорией, которая может меняться в пространстве и времени. Под характеристикой опасности, связанной с конкретным событием или процессом, следует понимать вероятность проявления этого события или процессов в данном месте и в данное время. Опасности различных событий или процессов сопоставляют путём усреднения вероятностей их проявления по пространственным и временным параметрам.
... И так, риск, в отличие от опасности, нельзя рассматривать в отрыве от возможных последствий проявления данной опасности.
Риск - количественная мера опасности учётом её последствий.
Последствия проявления опасности всегда наносят ущерб, который может быть экономическим, социальным, экологическим и т. д. Следовательно, оценка риска должна быть связана с оценкой ущерба. (Здесь нужно повториться, что "Опасность - это угроза людям и всему тому, что представляет для них ценность", а у автора эта мысль теряется, что оценка риска - это прежде всего оценка уровня угрозы людям, а не ущерба, который должен быть второстепенным понятием, по сравнению с сохранением жизни и здоровья). Чем больше ожидаемый ущерб, тем значительнее риск. Кроме того, риск будет тем больше, чем больше вероятность проявления соотвествующей опасности. Поэтому риск - R может быть определён как произведение вероятной опасности рассматриваемого процесса или события - P на магнитуду ожидаемого ущерба Y:
R=P*Y
Таким образом, понятие "риск" объединяет два понятия - "вероятность опасности" и ущерб".
На этом раздел 5.1.2. у авторов оканчивается.

Комментарий:
Можна було б почати перекладати цей текст на українську мову...
Але, на мій погляд, при читанні цього тексту, в ньому не наведено показових прикладів оцінки небезпеки і ризику, а також критеріїв, які можуть впливати на їх хибність та помилковість, що в практичній діяльності може бути вкрай небезпечним.

В указанном выше разделе отсутствуют типичные примеры оценки опасности и риска, а также не указаны "стандартные" и ошибочные суждения, которые в нестандартных ситуациях могут привести к неправильной оценке опасности и риска, что может быть крайне опасным при практических действиях в ситуациях повышенной опасности и риска.

Поскольку термин "опасность" имеет субъектное и объектное значение, то и понятие риск также имеет субъектное и объектное значение.
Например, для тренированного человека преодолеть какое-то посильное препятствие может не представлять значительной опасности, а иметь большую составляющую риска и значительный потенциальный ущерб, то есть получим выражение:
P(опасность) = R (риск)*Y(ущерб)
Если ущерб, например, ущерб здоровью становится непоправимым или экономические, социальные, экологические последствия не возобновимыми, то необходимо ввести поправочный коэффициент ущерба - "х", тогда получим: P = R*Y^x
Правда, это выражение имеет прямую аналогию с основным уравнением теории относительности Альберта Эйнштейна E=mc^2.
Оценка опасности индивидуальной и коллективной по выражению: P (опасность) = R (риск)*Y(ущерб)^x(индивидуальная и коллективная составляющая не возобновляемых потерь).
В данном случае, в период военного времени, речь прежде всего идёт о индивидуальной составляющей опасности, риска и ущерба. Во первых - для лиц, выполняющих работы повышенной опасности. Во вторых, потому, что она легче поддаётся учёту и потенциальной оценке.
Коллективная опасность может представлять не только сумму потенциальных индивидуальных опасностей, произведений оцененных и потенциальных рисков и вероятностного ущерба, но и достигать общих социальных, экономических и экологических значений до уровня угроз экосистемам, ландшафтам, биогеоценозам, видам животных, растений, их популяциям, биосфере.
Объективная реальность представляет собой совокупность всех факторов риска и опасности (учтённых, не учтённых, потенциальных), то можно предположить некоторую ситуацию, при которой понятия "опасность" и "риск" объединяются или суммируются: P (опасность)+R(риск)=Y(ущерб).
Но, поскольку ущерб всегда представлен пространственно-временной характеристикой объективной реальности, то ситуация, когда в режиме реального времени риск и опасность становятся практически тождественными понятиями с функцией общего потенцирования друг-друга, пространство, как объективная реальность, в "ущербном состоянии", становится также фактором риска и потенциальной опасности.

05.12.2022, автор комментария - радиоэколог, медицинский психолог.
(Якщо завтра на роботі, в робочий час, я постараюся перекласти цей текст на українську мову, це буде роботою?)

Author:  радиоэколог [ 06 Dec 2022, 18:09 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Книга «Надійність біологічних систем», Ю. О. Култахмедов, І. В. Матвєєв, В. І. Гроза, Київ – 2018, присвячена пам’яті вчителів і колег авторів – проф. Д. М. Гродзинського, проф. В. І. Корогодіна, проф. Г. Г. Полікарпова.
В цій книзі є розділ 5.1.2. «Небезпека і ризик», в якому написано, що ризик «об’єднує» два поняття – «ймовірність небезпеки» і «заподіяна шкода» (втрати).
Небезпека – це загроза людям і усьому тому, що являє для них цінність. Небезпека є ймовірнісною категорією, яка може змінюватися в просторі і часі. Під характеристикою небезпеки, пов’язаною з конкретним явищем (подією) або процесом, необхідно розуміти ймовірність цього небезпечного явища в конкретному місці і в конкретний час. Небезпеку різних явищ (подій) або процесів оцінюють (співставляють, співвідносять) шляхом усереднення ймовірностей їх прояву за просторовими і часовими параметрами.
… Тобто ризик, на відміну від небезпеки, неможна розглядати окремо від можливих наслідків прояву даної небезпеки.
Ризик – кількісна міра небезпеки з урахуванням її наслідків.
Наслідки прояву небезпеки завжди наносять шкоду, яка може бути економічною, соціальною, екологічною та ін. Як наслідок, оцінка ризику повинна бути пов’язана з оцінкою шкоди. Чим більше очікувана шкода, тим більш значущий ризик. Крім цього, ризик буде тим більший, чим більша ймовірність прояву (та величина) відповідної небезпеки. Тому ризик - R може бути визначений, як добуток їмовірної небезпеки розглядаємого процесу або події на магнитуду очікуваної шкоди - Y: R=P*Y.
Таким чином, поняття ризик об’єднує два поняття – «ймовірність небезпеки» і «шкода».

Комментар до зазначеного розділу: в цьому розділі відсутні типові приклади оцінки небезпеки і ризику, а також не вказані «стандартні» та помилкові мислення, які в нестандартних ситуаціях можуть призвести до невірної оцінки небезпеки і ризику, що може бути вкрай небезпечним при практичних діях в ситуаціях підвищеної небезпеки і ризику.
Оскільки термін «небезпека» має суб’єктне і об’єктне значення, то і поняття «ризик» також має суб’єктне і об’єктне значення.
Наприклад, для тренованої людини подолати якусь посильну перешкоду може не представляти значної небезпеки, а мати більшу складову ризика і значну потенційну шкоду здоров'ю, у випадку не обережних дій або рухів. Тоді отримаємо вираз: P(небезпека) = R (ризик)*Y(шкода)
Якщо, наприклад, шкода здоров’ю стає не відновлюваною або економічні, соціальні, екологічні наслідки незворотніми, то необхідно ввести відповідний коефіцієнт незворотності шкоди (беззвротніх втрат) – «х», тоді отримаємо вираз: P = R*Y^x
Правда, цей вираз має пряму аналогію з основним рівнянням теорії відносності Альберта Ейнштейна E=mc^2.
Оцінка небезпеки індівідуальної і колективної: P (небезпека) = R (ризик)*Y(шкода)^x(індивідуальна і коллективна складова не відновних втрат).
В даному випадку, в період воєнного часу, мова йде насамперед про осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки. По-друге, індивідуальні фактори небезпеки, при планованій діяльності, простіше піддаються обліку і потенційальній оцінці їх небезпеки.
Колективна небезпека може дорівнювати не тільки сумі потенційних індивідуальних небезпек але і досягати загальних соціальних, економічних, екологічних значень, до рівня загроз екосистемам, ландшафтам, біогеоценозам, видам тварин і рослин, їх популяціям, біосфері.
Об’єктивна реальність являє собою сукупність усіх видів і форм ризиків і небезпек (врахованих, не врахованих, потенційних). Тоді, умовно, можна представити ситуацію, при якій поняття «небезпека і ризик» поєднуються і сумуються: P (небезпека)+R(ризик)=Y(шкода) та P (небезпека)+R(ризик)=Y^x.
Але, оскільки шкода завжди представлена просторово-часовою характеристикою об’єктивної реальності, то ситуація, коли в режимі реального часу ризик і небезпека стають тотожніми, з ймовірною функцією загального потенціювання один-одного, простір, як об’єктивна реальність, стає також фактором ризику і потенційної небезпеки: (P+R)^2=Y^x+n, де n - кількісний показник природних біофільних (біогенних) параметрів навколишнього природного середовища, які піддались ураженню до абіогенного рівня (ступеня).

06.12.2022, автор тексту - радіоеколог, медичний психолог.
на переклад учорашнього російськомовного тексту на українську мову, сьогодні було витрачено 1 годину робочого часу, і на його правки, після роботи, - 30 хвилин особистого часу, при цьому з'явилась думка про те, що біогенні фактори та умови навколишнього природного середовища, при безвідновних втратах, можуть перетворюватися на абіотичні, під впливом екстремальних умов, що математично може мати вираз: (P+R)^2=Y^x+n

Author:  радиоэколог [ 08 Dec 2022, 04:53 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Мислення людини є окремим процесом її свідомості.
Недавно проснувшися, чомусь я подумав про те, що радіаційне випромінювання в твердих тілах і в рідинах призводить до різних видів фізичної взаємодії і різних електромагнітних ефектів.
Якщо розглядати гірські породи в твердому агрегатному стані, то радіаційне випромінювання радіоактивних елементів, розчинених в гірських породах, мабуть необхідно розглядати більше з точки зору електромагнітної фотонно-електронної взаємодії. А, в гірських породах, які знаходяться в рідкому стані, та містять не кристалізовану і не випарену з цих порід воду і розчинені в гірських породах гази, а також радіоактивні елементи, то їх радіаційний розпад, мабуть необхідно розглядати, переважно, як теплове явище, більше схоже на Броунівський рух молекул (ідеального газу) у змінюваних гідрохімічних умовах та нестабільних електромагнітних полях, а також електромагнітних середовищах, в яких може відбуватися швидкий обмін електричними зарядами, у зв'язку з чим магматичні розчини можуть знаходитися тривалий час в електромагнітно збудженому та термодинамічно розігрітому стані з певними самопітримуваними тепловими фізичними ефектами та електрохімічними реакціями, яки призводять до теплового збудження.

08.12.2022, автор тексту - радіоеколог, медичний психолог.
Перевірте, будь-ласка, правильність мого мислення.

Author:  радиоэколог [ 09 Dec 2022, 10:52 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Оцінка ступеню небезпеки, ризику та шкоди за виразом: (P+R)^2=Y^x+n, є досить складною науково-практичною задачею.
В кожному конкретному випадку поняття "людський фактор" може як збільшувати, так і зменшувати кожний показник, з наведених у зазначеному виразі.
Для ідеалізованого варіанту "людскього фактору", в, даному випадку, можна ввести показник "робота" і записати вираз так: А/(P+R)^2=Y^x+n/А, де: А-робота, Р-небезпека, R-ризик, Y-шкода(втрати), x-показник невідновності шкоди(втрат), n-показник змінених біогенних умов (факторів) навколишнього природного середовища, які можуть чинити абіотичну дію в конкретному місці і за конкретизованих умов для визначених видів робіт.
09.12.2022, 9 годин 52 хвилини, автор -радіоеколог, медичний психолог.
Надскладним науково-практичним завданням є спроба вивисти, з виразу: А/(P+R)^2=Y^x+n/А, поняття "життя" і "час"....
9годин 58 хвилин.

Author:  радиоэколог [ 13 Dec 2022, 07:36 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Стих о друге (и сложной психофизиологии сна)

Мне дружбан приснился, Саня,
прямо дома у себя,
жизнерадостно встречал нас,
меня другом он считал…

Новый год не за горами,
Саня тапки показал,
его мама покупала
Дед Морозу, может так...

Тапки с вышивкой узорной,
слишком их размер велик;
где-то их у нас пошили,
чтобы Саню возвратить…?

Батя Саню не дождался,
и, ушёл на тот свет, в плен,
чтобы сын живым остался,
ему было чтоб где жить…

Саня, друг, вообще-то, русский,
жил у нас, служил у нас,
пограничник, Мариуполь,
нужен, ты, дружбан, сейчас…

И, какое, это – чудо,
Дед Мороз на Новый год?
Николай, как чудотворец,
может Саню принесёт?

13.12.2022, автор - радиоэколог, медицинский психолог

Author:  радиоэколог [ 13 Dec 2022, 14:46 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Знає Саник рідну мову.
Він, хіба, не патріот?
І, навчався досить добре;
батько їздив за кордон,
при радянському союзі,
значить, батя – профі був.
Cаня, в чомусь, теж є – профі,
і, за це попав в полон?
Грали з ним колись в хокей ми,
Саник старшим був за всіх.
Він - в коньках, а ми на ногах;
мене їздити він вчив;
поки на ногах тримався,
потім, з Саником другим,
під руки мене узяли,
і додому повели…
13.12.2022, автор вірша про друга - радіоеколог, медичний психолог.

Author:  радиоэколог [ 18 Dec 2022, 16:45 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Самая простая нерешённая задача — гипотеза Коллатца [Veritasium]
(https://www.youtube.com/@VertDiderScience)
Це відео є дуже пізнавальним і воно спонукає до глибоких роздумів, таких, як: початок системи відліку часу, системи виміру об'єктивної реальності, симетрія і асиметрія Всесвіту, теорія "Великого вибуху".
Математична логіка і фізична, на мій погляд, - трохи різні, бо фізична логіка бульш предметра, а математична - більш абстрактна.
Якщо записати такі математичні вирази: 3х+1=1+3х, 3х-1≠1-3х, 3х+1≠4х, 1+3х≠4х, 3х+1-3х≠0, то деякі правильні математичні вирази, з точки зору об'єктивної реальності і реального часу стають не реальними і нездійсненними.
Наприклад, якщо у виразі 3х+1, 3х означає початкову систему виміру і обліку часу, то 3х, до події +1 знаходилось у стані внутрішньої рівноваги. При цьому сказати, що 3х є симетричною "системою", наприклад я - не можу, бо, математично 3х швидше за все означає не симетричну "математичну" систему. Навіть, для простоти мислення, якщо представити, що 3 є значенням тривимірного простору до "початку часу", значення "Х" залишається невідомим, але, однозначно, що тривимірний простір повинен бути тривимірним хоча б в якомусь одиничному елементарному об'ємі, тобто, значення "Х" повинно бути більшим нуля (0) (щоб цей вираз не став математичним абсурдом?).
Набагато складніше уявити "початкову систему відліку", якщо її представити у вигляді одиниці "1".
З'явлення тривимірного простору за виразом 1+3х, при усвідомленні, може "взірвати мозок", бо це не тільки тривірний простір, який з'являється і додається до одиниці, але йому властива якась невідома функція "Х".
Таким чином "однакове математичне значення, при написанні 3х+1=1+3х має різний фізичний зміст і різну ймовірнісну і функціональну характеристику.
Далі можна розвивати "логіку мислення", обдумуючи вирази: 3х-1≠1-3х, 3х+1≠4х, 1+3х≠4х, 3х+1-3х≠0, але який від цього смисл, якщо більш елементарна задача 3х+1 чи 1+3х залишається не вирішеною.
Цікавим, з точки зору ходу часу є вираз 3х+1-3х≠1, бо вираз 3х+1-3х=1 буде означати, що часу немає?

18.12.2022, о 15 годині 54 хвилини, автор роздуму і тексту - радіоеколог, медичний психолог.
Перевірте "правильність" мого мислення про те, чи існує час.
Але, мабуть, більшої перевірки потребує те, що поняття "час" багато людей плутають з поняттям "життя".
А, ще більше людей вважають, що якщо час нескінченний, то і життя не скінченне.
Також багато людей вважають, що якщо життя скінченне, то й час скінченний.

Про те, як важливо не плутати поняття можна навести такий приклад: є хліб і є вода. Хлібом можна наїстися, а водою - напитися, але якщо їх змішати, то вони швидко зпсуються, і не можна буде ні наїстися ні напитися.

Author:  радиоэколог [ 19 Dec 2022, 00:02 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Якщо подумати про те, що Земля у людства одна, і, згідно третього закону Ньютона на будь яку дію виникає рівна за силою і протилежна за напрямком протидія, то і Земля і життя на землі мають однакове позначення - один (1), тоді вираз: 1+3х≠1 стає функцією часу, з яким ентропія системи зростає. Вираз: 1+3х-3х≠1, теж є функцією часу, так само, як і вираз 1±3х≠1.
До чого ще може додуматися людська логіка уявити важко.
Як правильно виразити третій Закон Ньютона по відношенню до незворотних змін на Землі я не знаю, бо формули: Зх+1 та 1+3х не є взаємно скомпенсованими в реальній системі відліку Сонця, планет Сонячної системи та небесних тіл, і Землі.
Ще однією цікавою думкою про вираз: "Зх+1" є те, що у будь-якій тривимірній системі відліку, яка має невідому і не врівноважену функцію "Х", є хоча б один вид не скомпенсованої взаємодії, який позначається "+1", і направлений за межі цієї системи відліку. Можливо таким видом є гравітаційна взаємодія, а, може це бути і випускання вільного фотона чи явище радіоактивного поділу.

18.12.2022, об 11 годині 08 хвилини, автор тексту - радіоеколог, медичний психолог.

Author:  радиоэколог [ 19 Dec 2022, 13:58 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Вірш про мову і правопис.

Ось, Карпати залісили.
А, ліси в нас – залісніли?
Мова нібито одна;
вона - вимір є труда?
Де вода, а де ріка…
На кресті Христа нема.
А, все інше може бути.
Можна вірить, навіть, в чудо.
Чудо, що це є таке?
Те, не знали ми, що є…
Віра в чудо – чудом стане?
А, коли та мить настане?
Миколай, в житті, був святим,
а, його, потім, украли…
В чудо вірять крадії?
Залісилися ліси?
Чи їх штучно заліснили?
Мову краще знаєш ти…

19.12.2022, о 12 годині 58 хвилин.

Author:  радиоэколог [ 03 Jan 2023, 21:34 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Размышление о времени, на примере функции 3х+1.
Если предположить, что будущее имеет бесконечное количество вариантов, изобразим их значением ꝏ (бесконечность).
Если согласно "теории "Большого взрыва", Вселенная и прошлое произошли из одной (условной) материальной точки начального времени, изобразим прошлое значением 1 (один).
Сделаем логичное построение уравнения времени: ꝏ-3х+1=1, где "ꝏ"-будущее, "3х+1"-настоящее, "1"-прошлое.
Такая простая логика "взрывает" мозг?
f(t)=ꝏ-3х+1=1

Если кто-то хочет прокомментировать это, - пожалуйста.
Интересно будет почитать, есть ли какое-либо иное мнение по этому поводу.

Роздуми про час на прикладі функції 3х+1.
Якщо зробити перепущення, що майбутнє має нескінченну кількість варіантів, зобразимо його значенням ꝏ - нескінченність.
Якщо, згідно "теорії "Великого вибуху", минуле пойшло від одніє (умовної) матеріальної точки з початковим часом, зобразимо минуле значенням 1 (один).
Теперішнє зобразимо рівнянням 3х+1.
Тоді можна зробити загальний запис функції часу: f(t)=ꝏ-3х+1=1.

Якщо хтось може прокоментувати цей текст, - будь ласка, буде цікаво почути, чі є якись інші думки з цього приводу.

03.01.2022, автор тексту - радіоеколог, медичний психолог.

Author:  радиоэколог [ 05 Jan 2023, 13:18 ]
Post subject:  Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше врем

Математику я знаю погано, тому прошу перевірити правильність цього математичного моделювання залежностей "минулого", "теперішнього" і "майбутнього" часу.

Про математичні припущення і поняття «час»
Якщо вченими математиками доведено, що середнє значення функції 3х=1 для обрахованих чисел до 10^64, становить менше 1, тобто (3х+1)˂1.
І зробити припущення, що люба умовно-замкнена термодинамічна система прагне перейти в стан внутрішньої рівноваги, який характеризується найменшою ентропією, то можна припустити, що майбутнє, яке має нескінченну ймовірність подій прагне набути матеріального стану минулого, яке умовно позначається, як один (1): ∞→1, тоді отримаємо рівняння: (∞→1)±(3х+1)±∆х=1.
Але знаючи, що у минулому, відбулася якась невідома подія («великий вибух» або щось інше), при якій поняття цілісності одиниці минулого не зберіглося, зробимо припущення, і зобразимо цю подію так: 1х±∆х.
Враховуючи те, що на думку багатьох вчених розширення Всесвіту, на ранніх стадіях існування, відбувалося зі швидкістю, наближеною до швидкості світла в вакуумі, а потім відбувалося з нерівномірними швидкостями, зобразимо швидкість зміни минулого таким виразом: 1х±∆х=1х±∆х^n, або: ((1х^n)±(∆х^n±1))+1/3, де 3 – безрозмірний коефіцієнт тривимірного простору, n – показник швидкості змін показника х, який не більше 2, а ±1 – показник «зворотної секунди» (енергії віддачі).
З урахуванням третього закону Ньютона зробимо правку загального рівняння, яке пов’язує ймовірнісну математичну модель «минулого» з «теперішнім часом» та «майбутнім».
Підставимо цей вираз в основне рівняння часу: (∞→1)±(3х+1)=((1х^n)±∆х^n±1)/3
Тепер необхідно здійснити уточнення математичної моделі «теперішнього часу»: (∞→1)±(((3х^n)+1)±∆х^n±1)/3=((1х^n)±∆х^n±1)/3
Згідно такого рівняння «теперішній час» по відношенню до «минулого» характеризується збільшеною ентропією.
Якщо значення «майбутнього» (∞→1) є умовним, то по аналогії з «минулим», з урахуванням безпосереднього зв’язку майбутнього з минулим через «теперішній час», зробимо такий математичний вираз "майбутнього часу": ∞±1=∞±((1х^n)±∆х^n±1)/3→∞±1х^n/3
Запишемо «загальне ймовірнісне рівняння часу»: (∞±(1х^n))/3=(((3х^n)+1)±∆х^n±1)/3=((1х^n)±∆х^n±1)/3
Знаки рівності між умовними математичними значеннями "майбутнього", "теперішнього" і "минулого" часу тут поставлені з урахуванням ймовірності того, що загальне значення часу: (∞±(1х^n))/3=(((3х^n)+1)±∆х^n±1)/3=((1х^n)±∆х^n±1)/3 може прямувати до 1 (одиниці) - абсолютного значення часу усього Всесвіту,
((∞±(1х^n))/3=(((3х^n)+1)±∆х^n±1)/3=((1х^n)±∆х^n±1)/3)→1(один)
05.01.2022, автор тексту - радіоеколог, медичний психолог.
Перевірте, будь-ласка, "правильність" такої математичної логіки.

Page 71 of 76 All times are UTC + 2 hours [ DST ]
Powered by phpBB® Forum Software © phpBB Group
http://www.phpbb.com/