Вірш "Про Божий Суд"
Стих "О Страшном Суде"

Страшней всего запрет на Слово,
похож он на запрет про Бога,
сродни запрету он Свободы;
так не живою станет Жизнь.

Проходит всё, пройдёт и это,
настанет Суд всей жизни этой,
и, попадём в другой мы мир…

Ось, Боже, я, в гріхах родився,
в житті своєму ними вмився,
не потонув ледь у грісі.

Життя, як є, - воно єдине;
і, майже все пройшло в країні,
у края Неба і Землі.

Прошло, по русски, - половина,
по українські – половина,
з’єднавши їх, то буде ціле,
що ціле, то - віддам Тобі.

Прибуток, теж, повинен бути.
Ти, можеш, Бог, творити чудо.
Я, - лиш, за правду у житті.

Додать до слова можу слово,
якщо в тім воля є Твоя,
а, як приходить в душу слово,
то це, як пісня солов’я.

Не може птах у клітці жити,
не може жити вовк в норі,
тому свобода треба Слову,
помилуй, Господи, прости.

Полжизни дать Тебе не смею,
считаю жизнью – Божий дар,
Твою не вкраду половину,
Життя Ти ціле мені дав.

Куди мені життя сховати,
коли, все Боже, візьме Смерть?
Вона роздягне, не як матір,
а з тіла душу забере...

Так, до Суда, – часи далекі?
Забыть, напиться, замолчать?
Безмолвний Суд – іще страшніший:
тоді себе як оправдати?

25.10.2022 року, автор вірша, "коли усі ролі закінчилися і потрібно відповідати за самого себе".

Наблюдая то, как медленно происходят процессы природного восстановления нарушенных и рекультивированных земель, я считаю, что необходимо на законодательном уровне, в том числе на международном, установить и определить:
1. Ведение боевых действий на землях, нарушенных в следствии хозяйственной деятельности людского общества, на которых не проведены мероприятия по рекультивации таких земель, является преступлением против Земли, не имеющим сроков давности.
2. Ведение боевых действий на ренатурализованных землях или территориях, которые находятся в процессе природного восстановления (ренатурализации), а также рекультивированных землях, которые ранее относились к деградированным и/или техногенно-загрязнённым, в том числе радиационно-опасным и/или радиоктивно-загрязненым, является преступлением против биосферы Земли, которое не имеет сроков давности.
3. Не является преступлением проведение мероприятий, в том числе специальных военно-инженерных, по защите от незаконного использования деградированных, техногенно-загрязнённых, радиационно-опасных и радиоактивно-загрязнённых земель, а также рекультивированных земель и/или территорий, которые находятся в процессе природного восстановления (ренатурализации).

01.11.2022 года, автор личного мнения - радиоэколог, медицинский психолог.

Спостерігаючи процеси повільного відновлення біорізноманіття на рекультивованих землях, я вважаю, що необхідно на законодавчому рівні, в тому числі на міжнародному, встановити, що:
1. Ведення бойових дій на землях, які порушені внаслідок господарської діяльності людей, на яких не проведені заходи щодо рекультивації порушених земель, є злочином проти Землі, який не має строків давності.
2. Ведення бойових дій на ренатуралізованих землях, у тому числі на територіях, які знаходяться в процесі природного відновлення (ренатуралізації), які раніше відносились до деградованих та/або техногенно-забруднених, включаючи радіаційно-небезпечні та/або радіоактивно-забруднені землі, є злочином проти біосфери Землі, який не має строків давності.
3. Не є злочином проведення заходів, у тому числі спеціальних військово-інженерних, по захисту від незаконного використання деградованих, техногенно-забруднених, у тому числі радіаційно-небезпечних та радіоактивно-забруднених земель та/або територій, які знаходяться в процесі природного відновлення (ренатуралізації).

01.11.2022 року, автор особистої думки - радіоеколог, медичний психолог.

"Про время, застывшее в камне"

Нулевых значений время,
похоже, чем-то на агат, но,
вот - структура скрыта, Кем-то,
её не видно, не понять...
Словно круги застыли в камне -
у времени росли "нули",
они тверды и настоящи,
и, с прошлого до нас дошли;
останутся такими завтра...
- Природы тонкая краса.
Бывают камни сверху грязны,
и их структура не видна...
Что, про вчера, сказать сегодня?
Зависит "завтра" ли от нас?
Создать способны люди много,
способны больше разрушать...
Что мы создали в этом мире,
что отвечает слову "мир"?
Напишут нам ли на могилах:
покойтесь с миром, вы (мы) за мир(?)

02.11.2022 года, автор радиоэколог, медиинский психолог.

Posted after 38 minutes 44 seconds:
Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
"Про ГГЧ - геологічний генератор часу"
Сьогодні, приблизно о 5 годині ночі (ранку) я подумав про альтернативу ядерним енергетичним блокам, які використовують воду та пар для генерації електричної енергії - ядерно-хімічну газо-кислотну еманаційно-гальванічну енергетичну систему...
І, одразу ж подумав про ГГЧ - геологічний генератор часу, тобто про геологічні процеси, коли в кристалічних масивах земної кори в зоні тріщинуватості присутня мінералізація урану, торію, актинію, радію, сульфіду заліза, свинцю, міді в гранітних породах кислого складу.
При такій "багатій" мінералізації мабуть недоречно встановлювати вік кристалічних порід уран-свинцевим або уран-торієвим геохронологічними методами?

Сиджу, займаюся неробством;
мені реактор не зібрати...
А, подумки, цю думу думав:
свинець як кислотой зібрати,
при цьому щоб не змити мідь;
чи замінити мідь на цинк?
Я, по природі, дурень-дурнем,
не сплю, бо щось мені болить...?
Природа думки мої стерпить,
а дії може не стерпіти...
А, взагалі, якщо помру я,
то де ховатимуть мене?
Душею я люблю Природу...
Яка її любов до мене,
коли помру, і в чому, буде?

02.11.2022, автор - радіоеколог, медичний психолог.

"Про сомнительные размышления о странной находке
камешка, похожего на метеорит"

Кажись, нашёл метеорит...
Жаль, - не берёт его магнит.
Лежал он сверху на Земле...
А, сколько лет, и был он где?

Где кто-то озеро копал;
до камней вырыл котлован,
а, после, тщательно ровнял...

Так, где же камень этот был?

Окатан или же оплавлен?

Похож на ржавчину, под ней, -
следы виднеют тёмных пятен...
Гранит, коричневого цвета?
Он претерпел метаморфизм?
Поверхность, как бы вся в кавернах,
но камень плотный - монолит.

По массе - 21,63 грамм,
пустая рюмка - 39,32 грамм,
с водою, рюмки до краёв, - 80,44 грамм,
а, если камень положить,
то: камень, рюмка и вода - 95,41 грамма, тогда,
без камня: рюмка и вода - 73,57 грамма,
когда значеньем стали - "тара",
определённым так, как "нуль",
то камень, в воду погруженный,
за нитку, но не "приземлённый",
дал массу - 7,46 грамма;
- эквивалент воды объёма - 7,44 см^3 (?)
Что, плотность вышла 2,907гр/см^3,
и 2,935гр/см^3 - четвёртый раз (считая)?
Наверно ,что-то тут не так?
Проверить? - Сам, не знаю как?
Хочу учёному отдать,
сей камешек, за "просто-так".
Метеорит? А, может, - нет?
Сомнений много, фактов - нет.
Ошибок много измерений?
И, жалко камень разбивать...
Дозиметра я не имею.
Кем я себя могу назвать?

02.11.2022, автор - радиоэколог, медицинский психолог.

"О приснившемся тактическом ракетоносце"

Позавчера я плохо спал,
и, снился ночью мне кошмар,
потом приснился Еврофайтер,
их было два, один взлетал;
довольно круто, был ангар,
и им стеснённый самолёт;
и, в городе, людей полно,
машин, и прочей суеты,
а самолёт шёл на пределе,
включив форсаж при вираже...

Довольно страшно; пусть и круто.

Потом мне снился старый город,
спокойный, мирный и зелёный -
в нём были парки и сады,
ходил трамвай без суеты...
Смотрю (во сне), на улице, в тени,
какой-то памятник стоит,
на Еврофатер не похож,
немножко на Рафаля схожи,
воздухозаборники его,
крылья остры, а, по боках, -
ракеты две больших висят.

Я понял, что-то тут не так.

Читаю надпись - удивлён, -
секретный памятник, был сон?
Он назван ТР-95...
- Тактический ракетоносец? Так?

Чем дальше сон был, тем страшней...

Питаются моторы чем?
Воздухозаборники закрыты,
а их решётки - как рули ракет;
зачем же здесь они?.

Как мог летать был сей "секрет"?

Но, памятник, во сне, - как чудо.

Летать он мог за счёт ракет?
А "убегать" - за счёт моторов?

Не знаю: есть мир или нет,
когда такие сны мне снятся?
И не работал я в КБ,
и не шпионил я ни разу.

К чему бы это?
Кто-то скажет?
Пилот был нужен или нет?
И, самолёт зачем был нужен?
Он был как транспорт для ракет?

Да, "виртуальная реальность",
в реальности, была б ужасна,
и жизни шансов, - почти нет.

02.11.2022 года, автор стиха о личном кошмарном сне - радиоэколог, медицинский психолог.

Как говорят святые старцы: свои снам доверять нельзя.
Для проверки своего сна, я попытался нарисовать тактический ракетоносец, по воспоминаниям, которые мне приснились, - ничего не получилось.
Аэродинамика - сложная наука.
Если изобразить на (под) одном несущем крыле две ракеты, которые больше фюзеляжа самолёта, то становится понятным, что такая аэродинамическая схема неустойчива при сверхзвуковых скоростях. Как мне кажется, при применении твёрдотопливных ракетных двигателей, их синхронизация и уравновешивание единого вектора тяги, при едином несущем крыле, становится крайне важной проблемой для устойчивого полёта. Применение жидкостных реактивных двигателей порождает такую же проблему, к которой добавляется проблема отдельных ёмкостей с окислителем, что ещё больше усложняет уравновешивание конструкции, а также усложняет системы синхронизации управления двигателями и летательным аппаратом.
Это значит, что фюзеляж должен быть значительно удлинённым по отношению к ракетам, а в моём сне этого не было... фюзеляж самолёта был короче фюзеляжей ракет, кроме этого, на фюзеляже самолёта виделись два воздухозаборника с решётчатыми экранами, а такое решение технически абсурдно. Расположение воздухозаборников в зоне аэродинамической тени фюзеляжей ракет и фюзеляжа самолёта, при сверхзвуковых скоростях, тоже, - является технической глупостью.
Почему, то, что кажется во сне совершенством, наяву становится кошмаром?
У человека во сне какое-то другое мироощущение, которое не продиктовано реальным страхом и чувством самосохранения, а чувство страха сохраняется только на уровне воспоминаний о реальной жизни.
Это - парадокс сознания человека или скрытый механизм защиты своего сознания от стрессовых ситуаций?
03.11.2022 года, автор психоанализа своего кошмарного сна - радиоэколог, медицинский психолог.

"о Божьей Матери Казанской иконе стих"

Проснувшись этой ночью,
я взглянул на икону,
как образ совершенства,
предвечной красоты.

И, что могу я сделать?
Подобное творенье,
в небесном первоздании,
есть символ простоты.

Без всяких там излишеств,
и очень утончённо,
изыскано, изящно,
сияет вечный свет.

Не нужно уточнений,
и долгих объяснений,
в молитвенном прошеньи,
к Пречистой Божьей Деве,
Премудрости, вовек.

Чем можно отличиться?
Собою огорчиться.
Печалью обличиться,
что наш короткий век…

Святая Божья Матерь:
Бог мира, есть, Создатель,
и истины Творитель,
дай мир нам на сей день.

04.11.2022

Сьогодні 07.11.2022, приблизно о 15 годині продивився відео "Гравитация — это не сила [Veritasium]" https://www.youtube.com/c/VertDiderScience
"Силы притяжения не существует, а то, что мы называем гравитацией — это движение по прямой, просто в искривлённом пространстве-времени. Похоже на очередную псевдонаучную выдумку, но на самом деле это следствие общей теории относительности Альберта Эйнштейна, которая экспериментально подтверждалась не один раз. В этом видео Дерек Маллер расскажет о том, как выглядят гравитационные взаимодействия с точки зрения ОТО и почему такой подход, скорее всего, гораздо точнее отражает реальность, чем классическая механика."

У відео Дерек Маллер ставить запитання: чи випромінює заряд у стані покою електромагнітне поле, чи електромагнітне поле випромінює заряд, що рухається і чи існує сила тяжіння?

Наприклад, я подумав про таке:
Якщо гравітація це не сила, а рух у викривленому просторі-часі, тоді виникає питання про природу руху (у Всесвіті).
У викривленому просторі-часі усі тіла рухаються?
Тіла з більшою масою мають більше просторово-часове викривлення? І мають більшу енерцію просторово-часового викривлення?
Тіла з меншою масою – менше викривлення і меншу енерцію такого викривлення?
Фотон світла, як умовне матеріальне тіло, з масою покою, рівною нулю, при русі у просторі-часі має мінімальне відносне викривлення руху у просторі-часі, а, в стані покою, не має відносного викривлення простору-часу, і ймовірно, не має власного внутрішнього викривлення простору-часу, при цьому фотон не перебуває в стані зовнішньої електромагнітної взаємодії викривленого простору-часу?
То, чи є фотон (у стані спокою) - безінерційною частиною простору (за ознакою внутрішнього заряду), яка не приймає участі у взаємодії, у зовнішньому електромагнітному полі?
Якщо фотон набуває заряду у процесі руху (прискорення), тоді він може відхилятися у просторі.

07.11.2022 15 годин 27 хвилин, автор роздуму - радіоеколог, медичний психолог.

"Про ймовірну роботу теплового двигуна в саморегулюючому та самопідтримуючому режимі квантового охолодження"

Енергоатом оцінює вплив підриву Каховської ГЕС на роботу ЗАЕС

ЧИТАТИ НОВИНУ РОСІЙСЬКОЮ?

Російські військові на Каховській ГЕС
Висновки про наслідки можливого теракту російських окупантів буде сформульовано до 9 листопада.

Енергоатом аналізує наслідки можливого підриву греблі Каховської ГЕС та їх вплив на безпеку роботи Запорізької атомної електростанції. Про це 7 листопада повідомила прес-служба компанії.

"Враховуючи інформацію про мінування дамби Каховського водосховища, шлюзів і опор Каховської ГЕС і, відповідно, високу загрозу підриву цих споруд, ДП НАЕК Енергоатом на вимогу Держатомрегулювання терміново аналізує вплив наслідків, які такий підрив матиме на безпеку експлуатації Запорізької атомної електростанції", у заяві.

Як зазначили в Енергоатомі, руйнування зазначених об'єктів може призвести до незворотного падіння рівня води в Каховському водосховищі, з якого подається охолоджувальна вода для ЗАЕС.

"Результати аналізу, а також перелік першочергових компенсаційних заходів щодо забезпечення безпеки експлуатації енергоблоків ЗАЕС у режимі втрати підживлення охолоджувальної води з Каховського водосховища будуть направлені до ДІЯРУ не пізніше 9 листопада 2022 року", - зазначили в компанії.

Коментар: прочитавши таку новину, я подумав про новий ймовірний принцип дії літаючої ядерної енергетичної установки - "ймовірну роботу теплового двигуна в саморегулюючому та самопідтримуючому режимі квантового охолодження".
Як забезпечити сталу роботу такого теплового ядерного процесу, ще не знаю, але, ймовірно, такий фізичний принцип дії більш характерний для "Зоряних воїн", тоб-то його потенційна висока енергетичність, по вірогідносному питомому енерговиділенню, співставна з енергіями, що дозволяють запускати важкі ракетоносії в Космос.

Перевірте, будь-ласка, цей текст на наявність помилок, бо я не тільки сумніваюсь в його провильності, але мені взагалі стає страшно думати про те, що я написав.

07.11.2022 року 22 години 28 хвилин, автор - радіоеколог, медичний психолог.

Стих "Про примитивное моделирование экологических последствий не плановых энергетических процессов"

Зимою море неприглядно,
холодный ветер и мороз.
Если вода уйдёт – не ясно,
на сколько толстым станет лёд.

А, если лёд до дна промёрзнет,
вода, как жидкость, - пропадёт,
тогда, и рыбка вся замёрзнет…
И, что тогда растопит лёд?

Пример – простой, но многозначный,
насос качать не сможет лёд.
Да, море – глубоко, но где-то…
А, где-то рыба пропадёт?

А, что поля? Замёрзнут тоже?
Грязь превратится на «бетон».
А, оттепель кому поможет?
Качать в реактор можно мул?

Остеклование отходов – геологический процесс.
О чём же мыслим мы, как люди?
Рыбалке, в жизни, - места нет!

08.11.2022 00 часов 46 минут, автор, который забыл, когда был на рыбалке.

"О природной радиоактивности, природной и не природной (химической) люминесценции"

Было как-то, при тревоге,
на работе не сидеть,
на базар пошёл, немного,
за зарплату, посмотреть...

Шёл, да шёл; не то, ни это.
Интереса нет совсем.
Я зашёл на барахолку...
Антиквариат - в цене?

Смотрю, - камешек красивый,
и, причудливый узор,
редкий, и округлых линий,
и до блеска огранённый...

Стоил он, совсем не много, -
чуть дороже стоит хлеб.

Другой камешек - побольше,
тоже, - не в большой цене...;
день иной был, и тревога,
камешек совсем иной...

Занят я был, для досмотров,
дни своей шли чередой.

А, сегодня, так случилось,
захотелось посмотреть,
в свете ультрафиолета,
на метеорита свет...

Что сказать, метеорит тот,
тёмно-мрачный, как и был (совсем не светится и плохо отражает свет).
А, вот, камешки - светились,
те, которые купил.

Свет зеленовато-жёлтый.
Торий то или уран?
Обмотал я камни плёнкой,
вынес на балкон, пока...

В меньшем камне - света больше,
в большем - меньше; ну и что?
Посветил я на матрёшку;
свет - такой же; ё-моё...
И икона засветилась,
и игрушка, и ещё...

Жить без света - очень сложно...

С камешками делать что?

Закопать, захоронить их,
где-то, где не ходит люд,
завернув в свинца пластину...

Но, вдруг, копатели найдут?

10.11.2022, автор - радиоэколог, медицинский психолог.

"О изяществе, изысканности и утончённости"

Ах, Александр Сергеевич, милый,
ну, что же Вы нам ничего не сказали,
о том, как держали, искали, любили,
о том, что в последнюю осень Вы знали,
последнюю осень…

Прощальным костром догорает эпоха,
и так не напишут ни строчки, ни вздоха,
и мы наблюдаем за тенью и светом,
последняя осень, ушедшего лета...
Уходит от нас последнее Слово,
в последнюю осень проведши поэта,
последняя осень...


Осеннее солнце в тоске проглотило,
холодное море, туман с облаками,
Вы больше не вспомните то, что здесь было,
и пыльный гранит не коснётесь руками;
Последняя осень...

Уходят в последнюю осень поэты,
и память о нас позабудут веками,
делами земными не строится вечность,
высокие чувства плывут небесами,
последняя осень...

Остались дожди, и замёрзшие ставни,
проходит любовь, но останутся камни;
последняя осень, печалью согрета;
в молчании вы не увидите света,
и, старая песня про вечность не спета,
последняя осень нам будет когда-то,
последняя осень...

Последняя осень Вам всё рассказала?
Зима нашу память сотрёт и отбелит,
забудутся чувства, что были когда-то,
мы станем другими, - нас кружат планеты;
а, звёзды молчат, - восхитившись не нами,
последняя осень...

Последняя осень, ещё не допита?
Виднее Вам, с неба, - чего стоит память?
Не знали Вы нас. Может встретимся где-то?
Чудесная осень распята не нами,
Последняя осень...

11.11.2022 года, автор переработки песни Юрия Шевчука и группы ДДТ "Последняя осень" - радиоэколог, медицинский психолог.

Стих, памяти А. С. Пушкина, "О печали"

У одиночества Вселенной,
грустнее нету тишины,
и, на Земле, все те, кто мёртвый,
ищет пристанища души…

Кому земля не стала мамой,
кто не дожил свой век земной,
ушёл к Вселенной, за мечтами,
о жизни вечной, не земной.

В молчаньи время проплывает,
и, что ушло, то не вернёшь,
а мы живём, и забываем, о Боге;
остальное – ложь.

Трудней всего быть Человеком;
познать рождение и смерть…
Утрачен смысл смертным веком,
воскреснуть – значит уцелеть.

Ушёл наш мир, как день вчерашний?
Сегодня, (станет) - завтра, как вчера?
Без Бога жизнь проходит праздно,
и Смерть посмотрит нам в глаза?

Как мир, - старо, приданье смерти,
и будет с ней последний бой,
сраженье не о жизни вечной,
чтоб жить, без Бога, - как живой?

Войне такой предела нету,
и, хоть молчи, а хоть стони,
идёт война всю жизнь со смертью.
А Смерть нас с вечностью роднит?
11.11.2022

"Вірш про важку працю знайомого вченого".

Що сказав сьогодні вчений?
В лісі він збирав гриби.
Міряв те, що назбирали, -
до двох мега бекерелів.

Це – в два рази стало менше?
Може більше бути ще?
Бо, той ліс, не дуже близький,
має до п’яти кюрі.

За 120 кілометрів,
до Чорнобильській АЕС,
в кілограмі бекерелів, для людини, -
мир, - «як є».

Пушкин, що про це сказав би?
Те, що не Гарматний він;
навіть, зовсім, не голодний,
і не хоче їсти мир?

В лісі 100 кюрі буває?
Може бути теж і десь,
міни треба там шукати,
миру там вже не знайдеш.

11.11.2022.

Стих "О природной старости человека перед смертью"

Бывает, кончаются смыслы у слова,
но образ остался, - утрачена суть,
она исчезает, как свет у иконы,
сгоревшей в огне, и её не вернуть.

На кладбище старом кресты разложились,
крестьянам, как память, - древесный был крест,
и, буквы резные в земле уже сгнили,
остался лишь сельский ландшафт на земле.

При жизни и силе, кто умерли – были,
забылись давно уже их имена,
людей городских селюки накормили,
и старость до них, безизвестных, пришла…

Из всех благ земных – на кладбище тихо,
без ангельских пений, там птицы поют,
и ходят к ним в гости вольные звери,
не чувствуя страх, ощущая уют.

В молчаньи прогресса, комфорт ощущая,
нельзя отыскать тех людей имена,
а жизнь их жила, и земля оживала,
и мы доживаем их времена.

Культура земли многим и не знакома,
и смерти культура для многих страшна,
старейшины были – почёт земли, родов;
как знали они, что смерть их близка?

Глаза, словно небо, с руками земными,
седые, беззубые, полны морщин,
они, свою старость, трудом заслужили,
их смерть уважала, не пугав без причин.

И бабка, и дед, помудрев перед смертью,
собрав свои силы в последний кулак,
спешили сказать свою волю, в наследство,
что будет жить слово, больше нечего дать.

13.11.2022 года, автор - радиоэколог, медицинский психолог.

Posted after 55 minutes 5 seconds:
Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
"О причинности?"

Я опухоль вижу, на локте, на правом.
Болело мне месяц, ну хрен с ним - болит.
Вот, только увидел причину той боли,
как раз на изгибе, как ложка - размер.

Наверное надо мене "обосраться",
культурно сказать - "в штаны наложить".
В гроб утром не лягу? Что смерти бояться.
Хотел поработать... Нельзя. Нужно жить?

Наверное, нужно к врачу обратиться,
с работы к нему, в понедельник уйти?

И, нужно, ещё, перед смертью, нажиться?

Без паники нужно... не жить, а ползти?

Продать мотоблок, на машине не ездить,
о море забыть, и спиртного не пить.

А, может - быть травма с локтем случилась,
и, не было времени, чтоб залечить?
2 часа 44 минуты, 13.11.2022 года, автор - радиоэколог, медицинский психолог.

Стих "О том как необоснованные, преждевременные душевные страхи
о обнаруженной ночью, в состоянии усталости и пониженной адекватности,
опухоли быстро исчезают при профессионализме хирурга"

Лікар, як чудо, з талантом від Бога,
оглянув, пощупав; діагноз – бурсит,
наставник він був молодого хірурга;
- усе зараз зробимо, не буде боліти.

Як пацієнт, я був дуже слухняний,
на пункцію руку без страху віддав;
і розумів: пацієнтів багато,
і, в лікарів, багато ще справ.

Сестра перев’язку робила чудово;
у лікті треба зігнути суглоб,
щоб в нахлист лягло і було в міру туго,
як випрямиш руку, щоб не сповзло.

Усього візиту – хвилин на п’ятнадцять;
щоб шоку не було і зайвих думок;
усе буде добре, але додатково,
з'явитися треба, бо лікар - не Бог.

14.11.2022, автор радіоеколог, медичний психолог.

Posted after 1 hour 14 minutes 27 seconds:
Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
Вірш про те, як людина може запам'ятатися при короткій зустрічі,
залишивши за собою добру пам'ять.

Він на посту стояв, привітний;
ми зупинилися, «Привіт»;
і поруч жив, в житті тім, (не) мирнім,
в його душі вогонь горів.

Був час складний, а він – не хмурий,
із дому м'ясо взяв на піст,
шашлик там жарив, дав на пробу,
добро бо пам’ятав в житті…

Він на війні не став героєм,
йому набрид був автомат,
і, під вогонь, за кулеметом,
пішов, щоб кулемет забрати…

А, на війні, не має чуда,
і ворог хоче жити теж…
Війна дістала його, може,
і він пішов у «край чудес».

Талантом душу не повернеш.
Боєць ділився тим, чим міг.
Відчув він серцем світло й вічність.
А, ворог вірив: він – фашист (?)

Загиблий вірив: Україна, все - його рідная земля,
і він, у Ній, – посланець миру,
а кулемет – в руках врага.

14.11.2022

Posted after 40 minutes 33 seconds:
Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
Загибла людина, як вічності камінь,
а світло її, як мармуру слід,
життя не дожите, як край океану,
що ж мармур не вийшов, а вийшов граніт.

Гуро́нское оледене́ние — одно из древнейших и наиболее продолжительных оледенений на Земле. Началось и закончилось в палеопротерозое 2,4—2,1 млрд лет назад, продлившись около 300 млн лет. Причиной гуронского оледенения была кислородная катастрофа, в ходе которой в атмосферу Земли поступило большое количество кислорода, выработанного фотосинтезирующими организмами. Метан, который ранее присутствовал в атмосфере в больших количествах и вносил основной вклад в парниковый эффект, соединился с кислородом и превратился в углекислый газ и воду. Изменения состава атмосферы, в свою очередь, привели к сокращению численности метаногенов, что вызвало дополнительное снижение уровня метана.
Колоссальные масштаб и длительность гуронского оледенения могут быть связаны и с так называемым парадоксом слабого молодого Солнца.
В работах разных палеогляциологов хронологические рамки указаны по-разному. Согласно одной из версий, гуронское оледенение началось в сидерии 2,4 млрд лет назад и закончилось в конце рясия, 2,1 млрд лет назад. В работах же ряда других гляциологов (в частности, Дугласа Бенна и Дэвида Эванса) период фигурирует как Макганьенское оледенение, в честь формации Макганьен в Южной Африке.

Граніт - мармуровий?
не крейдовий став,
окатиш поруч з крейдой лежав,
порода контактної зони - рясна,
в ній прожилки видно -
моря життя?
Наука на каже скільки їй літ,
але зледеніння молодший граніт.
А, в кремні там був відбиток ракушки...
Когось кулемет вбив,
а, когось вбили пушки...
А, ось, мармурового кремня кусок,
і ортоклаза кристалу шматок,
який, по складу схож на граніт,
а, ще жильний кварц, і рожевий граніт...
Все це розтопило і плавило льод?
Люди, це - камені Божих пород.

14.11.2022, автор вірша - радіоеколог, медичний психолог.

Posted after 1 hour 51 minute 18 seconds:
Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
Дуже складними при російсько-українському перекладі є слова пісні Игоря Талькова "Господа демократы",
дослівним у мене переклад не вийшов, а получилося ось так:

Эх, пани – демократи, минувшого віку,
Нам би дуже хотілось вас всіх воскресить,
Щоби ви подивились на увесь вашій успіх,
Ну, а ми би віддячили зразу усім.
Ми би кожен, чим є виражав благодарність:
вас кормив би селянин, робітник би ключем ваш мозок чинив,
ворог милість вчиняв би, мир послав би афганець,
ну а я дав цеглину, що у морі знайшов…

Ось так, ось так, живуть Амерека з Європой,
Ось так, ось так, а у вас все, через зад.

Эх, пани – демократи, минувшого віку,
ось, - майбутнє прийшло, ну, а тут вас нема,
А, Природа – не дура, і Бог – не каліка,
а вас все за гроші, і миру нема.
Може вам і хотілось, щоб було все зразу,
тільки поспіх потрібен при ловлі на блох,
а Природа не може творить по наказу,
по приказу, цей світ, не творив навіть Бог.

Ось так, ось так, живуть Амерека з Європой,
Ось так, ось так, а у вас все, через зад.

Господа і панове минулого віку,
ви забули про приклади, що був терор,
що Сибір будували брати – українці,
у копали вручну вони Біломор(канал).

Ось так, ось так, живуть Амерека з Європой,
Ось так, ось так, а у вас все, через зад.

Господа і панове, поспішайте воскреснуть,
і виходьте на суд обдурених мас.
Комунізм вже досягнутий, був, і забутий,
і немає вже більше чого досягать.

Ось так, ось так, живуть Амерека з Європой,
Ось так, ось так, а у вас все, через зад.

Ось так, ось так, живуть Амерека з Європой,
Ось так, ось так,

А у нас все,
через терени до зірок.

14.11.2022, автор перекладу - радіоеколог, медичний психолог

Posted after 59 minutes 40 seconds:
Re: Последствия 1986 г. Загрязнение Америцием 241. Наше время.
Про геополітику і війну в Україні, у моєму власному розумінні.

Самоідентичність, це поняття суспільно-історичне, і родинне.
Наприклад, для української влади вигідно, щоб кожен українець самоідентифікував себе виключно в українському понятті - в межах всієї України.
Обмеженість психологічного сприйняття кожним громадянином масштабу країни і всієї її суспільно-історичної складності зумовлена захисними властивостями психіки людини до надмірного інформаційного і психо-емоційного перевантаження.
Крім цього, навіть за час незалежності України, зовнішня політика України була різно орієнтованою в силу об'єктивних історичних умов, і самоідентифікація громадянина тільки межами країни є політикою, схожею до політики "Залізної завіси".
Самоідентифікація українця за історичним прикладом козацької держави Запорізької Січі, є шляхом до розвитку суспільної воєвничості, як передумови існування організованого суспільства воєнного типу, і воєнізованого типу побуту.
Європейска орієнтованість української політики розбивається через традиційну українську корумпованість, яка зтикається з європейською полізованістю, яка сформувалася на базі вже давно розподілених сфер економічного і суспільно-політичного впливу, і український народ не може зрозуміти: що гірше, а, що ще гірше...
На такому підгрунті, воєнна агресія рф і анексія території України, під девізом протидії НАТО і фашизму, є для росії можливістю збільшити територіальні володіння і поповнити чиселінсть населення освіченим і працьовитим українським народом.
Война, як бізнес світового масштабу, із заохоченням буде сприяти затягуванню воєнного конфлікту до тих пір, поки економічна і продовольча криза світового масштабу не вимусить уряди усіх країн, які прямо або опосередковано приймають участь у воєнному процесі, змінити своє ставлення до перенаселення Землі, і вирішення своїх проблем за рахунок чужого горя.

автор особистої думки - радіоеколог, медичний психолог.